Заощадження, інвестування, спекуляції та реальна дохідність

Поклади ті самі 1 000 дол. у три екрани, які міг би зробити Zapas, і вони виконуватимуть три різні роботи з різними правилами.

Заощадження, грошова «кишеня», — для грошей, які можуть знадобитися протягом кількох років: подушка безпеки, відпустка, оплата навчання наступного року. Вони не мають падати, тож лежать готівкою чи на депозиті. Їхня дохідність зазвичай близька до інфляції, іноді нижча.

Інвестування, портфель під ціль, — це купівля маленької частки багатьох компаній (акції) або позика їм і державам (облігації) на п'ять і більше років. Дохід дають реальні прибутки й відсотки, тож він може рости десятиліттями, але ціна дорогою сильно коливається.

Спекуляція, вкладка монет, — це ставка на те, що ціна скоро зросте, бо хтось інший заплатить більше. За нею не стоїть нічого, крім наступного покупця. Хтось виграє, багато хто програє, і втрата може бути повною.

Справа Zapas — портфель під ціль. Подушка лишається поза застосунком, а вкладка монет продавала б спекуляцію під брендом інвестицій. Коли пропонують новий екран, спершу виріши, що це з трьох.

Номінальна дохідність рахує гроші: 1 000 дол. стали 1 120, тобто +12%. Реальна дохідність рахує, що можна купити на ці гроші після зростання цін.

Поділи одиницю плюс номінальну дохідність на одиницю плюс інфляцію і відніми одиницю: (1 + 0,12) ÷ (1 + 0,03) − 1 = 8,7%. Доларів стало на 12% більше, купівельної спроможності — приблизно на 8,7%.

Швидке спрощення «номінальна мінус інфляція» працює для малих чисел (12 − 3 = 9%), але дедалі більше помиляється, коли інфляція росте. За 14% номінальної дохідності та 10% інфляції спрощення дає 4%, а точна відповідь — 3,6%.

Довгі цілі — це купівельна спроможність, тож порівнюй реальну дохідність. Продукт, що показує номінальні числа поруч із реальними цілями, тихо обіцяє забагато.

І ще одна перевірка: обидва числа мають стосуватися того самого періоду й тієї самої валюти. Річна дохідність у доларах і гривнева інфляція в одну формулу не йдуть.

Різні активи платять із різних причин, тож і довгострокова реальна дохідність у них різна.

Акції — це частки прибутків компаній. Прибутки ростуть разом з економікою, тож за десятиліття акції дали найбільше: у нашій синтетичній історії Tessaro близько 5,9% на рік після інфляції. Ціна за це — глибокі падіння дорогою.

Облігації — це позики. Позичальник платить відсотки, тож дохідність рівніша й нижча: у наших даних близько 1,4% реальних для коротких облігацій і 1,8% для довгих.

Готівка ледь обганяє ціни: 0,2% реальних на рік.

Усі ці числа — середні за 40 років, із синтетичних даних, і це не прогноз. Окремий рік може бути зовсім на них не схожим: у тій самій історії світові акції мали роки +34% і −30%. Середнє показує, що отримали терплячі власники, а не що принесе наступний рік, — тому далі йтиметься про діапазони й падіння.

Користувачі бачать номінальне число у своїх виписках, тож приховати його — означає заплутати їх. Але ціль на кшталт «квартира через 10 років» живе в майбутніх цінах, і саме реальне число вирішує, чи вони до неї дійдуть.

Чесний шаблон — обидва числа поруч: «14% на рік; після 10% інфляції — приблизно на 3,6% більше купівельної спроможності».

Висока інфляція робить різницю великою. За 14% і 10% спрощення 14 − 10 = 4% уже помиляється; точна формула (1,14 ÷ 1,10) − 1 дає 3,6%. Коли і ставка, і інфляція двозначні, рахуй точно.

Кажи, яку інфляцію береш за основу: гривневу для гривневих цілей, доларову для доларових. І кажи простими словами: «купівельна спроможність» більшості користувачів зрозуміліша, ніж «реальна дохідність».

Коли купуєш доларовий фонд за гривні, рухаються дві речі: фонд у доларах і долар щодо гривні. Девальвація (devaluation), тобто знецінення гривні, множиться на дохідність фонду.

Дохідність у гривнях = (1 + дохідність фонду в доларах) × (1 + зміна курсу долара) − 1. Для 7% і 5%: 1,07 × 1,05 − 1 = 12,4%.

Це виглядає щедро, але гривневі ціни теж ростуть, часто через ту саму девальвацію. Після 10% гривневої інфляції 12,4% перетворюються на 2,1% реальних.

Девальвація — не джерело прибутку, на яке можна розраховувати. Вона може зупинитися, розвернутися або статися одним болючим стрибком, і допомагає лише тоді, коли сам фонд тримається. Сприймай валюту як частину ризику, а не обіцянку.

Гроші, які нічого не заробляють, однаково змінюють вартість: кожен рік інфляції зменшує те, що на них можна купити. Щоб знайти сьогоднішню вартість грошей через N років, поділи на (1 + інфляція) у степені N.

100 000 грн на 5 років при 10%: 100 000 ÷ 1,1^5 = 62 092, тобто втрата 37,9% купівельної спроможності. При 6% було б 74 726.

З доларами те саме, лише повільніше. У нашій синтетичній історії Tessaro 1 000 дол. у шухляді за 40 років купують стільки, скільки сьогодні 286 дол. Навіть готівка на депозиті може втрачати: у роки 35–37 готівкова ставка дала +15,2% у доларах, але ціни росли швидше, тож у реальному вимірі вийшло −10%.

Це не причина інвестувати подушку. Це причина тримати в готівці лише подушку, а довгі гроші пустити в роботу.

Коли колега пропонує число, не обмежуйся словами «це неправильно». Покажи, що це за число, яка чесна версія і звідки вона.

Добра коротка відповідь має три частини:

1. Назви тип: номінальне чи реальне, за рік чи загалом, середнє чи гарантоване.
2. Дай чесне число з розрахунком: 12% номінальних при 3% інфляції — це 8,7% реальних.
3. Обґрунтуй даними: наша 40-річна синтетична історія дала в середньому близько 9,3% номінальних, 5,9% реальних на рік.

Дві-три фрази, доброзичливий тон, щоб це можна було переслати як є. Мета — краща сторінка, а не виграна суперечка.

Уникай двох пасток: замінити одне сміливе число іншим сміливим числом і сховати суть під лекцією. Зайнятий засновник читає перший рядок, тож зроби його головним.