Ризик на угоду: невелика частка рахунку

Два числа легко сплутати. Те, що ти вкладаєш, — це розмір позиції: 100 акцій по 38,00 — це 3 800 доларів. Те, чим ти ризикуєш, — це збиток, якщо угода піде не так і ти з неї вийдеш.

Стоп-лосс (stop-loss) — це ордер, що закриває позицію за ціною, обраною заздалегідь, нижче ціни входу, коли ти купуєш. Якщо купити по 38,00 зі стопом на 37,00, помилка коштуватиме близько 1,00 на акцію, тобто приблизно 100 доларів плюс витрати, а не 3 800.

Ризик на угоду — це запланований збиток, записаний як частка всього рахунку: 100 доларів на рахунку 10 000 — це 1 %. Саме це число вирішує, як довго ти протримаєшся, тож воно йде першим, ще до думок про прибуток.

Решта модуля будується на ньому: якою має бути ця частка, де стоїть стоп і скільки акцій вміщається.

Щоб перетворити заплановану угоду на ризик у доларах, достатньо трьох чисел: ціни входу, стопу й кількості акцій, плюс витрати.

Збиток на акцію = відстань від входу до стопу + витрати на акцію. Ризик у доларах = збиток на акцію × кількість акцій.

Marc купує 100 акцій по 38,00 зі стопом на 37,00, а купівля й продаж коштують йому 0,04 на акцію. Збиток на акцію — 1,00 + 0,04 = 1,04, тож ризик — 1,04 × 100 = 104 долари. На рахунку 10 000 це приблизно 1 %.

Дві помилки трапляються часто. Без витрат ризик здається меншим, ніж є; при близьких стопах витрати можуть бути помітною частиною збитку. А стоп — це план, а не обіцянка: якщо ціна перестрибне його, виконання може бути гіршим. Другий урок модуля до цього повернеться.

Ризик на угоду існує лише тоді, коли є запланований вихід. Без стопу ніщо заздалегідь не обмежує збиток: ціна може падати далі, і кожен день утримання ти вирішуєш заново, під тиском. Тоді єдина чесна відповідь на питання «чим ризикує ця угода?» — «усією позицією».

3 000 доларів Nora в Bluefin Energy без стопу ризикують 3 000 доларів, тобто 30 % рахунку 10 000, в одній угоді. Це вже не ставка на рух ціни, а ставка на те, що вона знайде сили продати пізніше, у мінусі, — а це найважчий момент для будь-якого рішення.

Тому кожен план у цьому курсі має стоп ще до початку угоди. Стоп перетворює необмежений збиток на число, обране в спокої. І відмова продавати збитку не уникає: вона лише ховає його з екрана до пізніших часів.

Яким має бути ризик на угоду? Поширені приклади — від 0,5 % до 2 % рахунку. Точне число важить менше, ніж дві звички: воно мале і однакове для кожної угоди.

Перевести його в долари — одне множення: рахунок × частка. На 10 000 доларів 1 % — це 100, а 2 % — 200. На рахунку 8 000 при 0,5 % це 8 000 × 0,005 = 40 доларів. Ця сума — весь запланований збиток, якщо стоп спрацює, разом із витратами.

Чому так мало, якщо один вдалий день може дати більше? Бо збитки приходять серіями, і ці серії довші, ніж люди очікують. Частка потрібна, щоб звичайна погана смуга лишала тобі змогу далі торгувати за планом.

Запиши число до угоди. Частка, що змінюється разом із настроєм, — не правило.

Візьми рахунок 10 000 і дай йому серію збитків поспіль. Кожен збиток забирає обрану частку рахунку такого, яким він є на той момент, тож рахунок щоразу множиться на той самий множник: 0,99 за збиток при 1 %, 0,98 при 2 %, 0,90 при 10 %.

Після 10 збитків: 10 000 × 0,99¹⁰ = 9 043,82 при 1 %; 10 000 × 0,98¹⁰ = 8 170,73 при 2 %; 10 000 × 0,9¹⁰ = 3 486,78 при 10 %. Після 20 збитків рахунок із 10 % падає до 1 215,77, а рахунок з 1 % ще тримає 8 179,07.

Висновок не в тому, що десять збитків поспіль імовірні будь-якого дня. А в тому, що вони можливі навіть для непоганого плану, і рівень ризику вирішує, чи така серія — прикрість, чи кінець рахунку. При 1 % ти втрачаєш менше ніж 10 % і торгуєш далі; при 10 % втрачено майже дві третини.

Наочний спосіб порівняти рівні ризику — порахувати, скільки збитків поспіль зменшать рахунок удвічі. Множ на множник за збиток, доки результат не впаде нижче 0,5.

При 10 % на угоду: 0,9⁶ ≈ 0,531, 0,9⁷ ≈ 0,478, тож 7 збитків зменшують рахунок удвічі. При 2 %: 0,98³⁴ ≈ 0,503, 0,98³⁵ ≈ 0,493, тож 35 збитків. При 1 %: 0,99⁶⁸ ≈ 0,505, 0,99⁶⁹ ≈ 0,4998, тож 69 збитків.

Сім збитків поспіль — звичайна річ для багатьох планів, навіть тих, що з часом заробляють. Тридцять п'ять чи шістдесят дев'ять поспіль були б явною ознакою, що зламаний сам план, і зупинитися, щоб його виправити, варто було б набагато раніше.

Тож частка ризику — це насправді вибір, скільки помилок ти можеш собі дозволити, перш ніж рахунок серйозно постраждає. Мала частка дає багато спроб.

Чому частка, а не фіксована сума? Бо частку завжди беруть від рахунку такого, яким він є зараз.

Почни із 10 000 і 1 %: перша угода ризикує 100 доларами. Після десяти збитків на рахунку 9 043,82, і 1 % від нього — близько 90. Після серії прибутків до 11 000 1 % — це 110. Ризик у доларах зменшується після збитків і росте після прибутків, без жодного твого рішення.

Тому лінія 1 % на графіку серії збитків вигинається, а не падає прямо: кожен збиток трохи менший за попередній. Фіксовані 100 доларів на угоду не сповільнювалися б зовсім; на рахунку, що зменшується, вони ставали б дедалі більшою частиною залишку.

Тож перераховуй суму в доларах від поточного балансу перед кожною угодою. Це одне множення, і правило лишається чесним.

Правило ризику захищає, лише якщо настрій не може його зрушити. Після виграшу кортить ризикнути більше, «поки йде»; після збитку — більше, щоб відігратися. Обидва пориви піднімають частку саме тоді, коли судження найгірше. Тож обирай частку один раз, у спокійну хвилину, запиши її (Marc тримає своє правило на стікері: одна угода може коштувати 1 %, не більше) і застосовуй до кожної угоди.

Знай і її межі. Мала частка сповільнює збитки, але не робить план прибутковим. Чи заробляє план, залежить від його виграшів, збитків і витрат, і це вимірює модуль 4. Частка дає час, щоб це з'ясувати.

Як це складається докупи: ризик — це запланований збиток до стопу як мала фіксована частка поточного рахунку, обрана спокійно. Наступний урок: де має стояти цей стоп.