Демо-рахунок, малий старт і журнал

Демо-рахунок (practice account) торгує вигаданим балансом на цінах, схожих на справжні, як 10 000 навчальних доларів у Pebble. Заперечення Nora «навчальні гроші несправжні, тож і практика несправжня» правдиве наполовину. Він не навчить, як відчувається справжній збиток: втрачений навчальний долар не болить.

Натомість він навчає рутини: прочитати план, перевірити список «не торгую», поставити стоп разом з ордером, порахувати розмір від ризику, записати угоду. Якщо ця рутина не стала автоматичною на навчальних грошах, вона не стане такою й на реальних, коли серце калатає.

Тож мета практики — не прибуток. Правило Marc, досвідченого трейдера цього курсу: 30 угод на демо-рахунку за планом, перш ніж ризикнути реальними грошима. Не 30 виграшів, а 30 угод за правилами. Простий тест, що рутина є: порахуй порушення плану в журналі. Коли в останніх 10 угодах їх немає, вона стала звичкою.

Реальні гроші — це вибір, а не наступний рівень гри. Багато людей зупиняються після практики, і це цілком добрий результат.

Якщо ж ти його обираєш, перший реальний крок має одне завдання: дешево з'ясувати, чи вдається дотримуватися плану, коли гроші справжні. Заробіток — не його завдання. Звідси правила:

• невелика сума, гроші, які не страшно втратити: втрата всієї суми не зачепить оренду, рахунки чи заощадження;
• її записують заздалегідь і вважають уже витраченою;
• той самий план і той самий ризик на угоду, що й на практиці;
• якщо її не стало — зупинка й перегляд, без доповнення.

Чекай, що буде важче. Справжні збитки роблять ту саму рутину важчою, і саме це має показати цей крок. Острах Nora «мало — то я майже нічого не заробляю» б'є повз ціль: невелика сума купує інформацію, а не дохід.

Журнал угод (trade journal) — це рядок для кожної угоди, на демо чи реальної, записаний одразу. Пам'ять зберігає ту історію, яка подобається: виграші, які «було видно заздалегідь», збитки, що «насправді не з твоєї вини». Журнал не може себе підправити, тож зберігає угоди такими, якими вони були.

Поля діляться на дві групи. До натискання: дата й час, інструмент, напрямок, вхід, стоп, ціль або вихід за часом, розмір і запланований ризик у доларах. Це рішення, і записані наперед вони вже не підкрутяться заднім числом. Після виходу: ціна виходу, комісії, результат після комісій, чи дотримано плану («так» чи «ні») і нотатка в один рядок: чому і що відчувалося.

Записи Nora — лише дата й результат — можуть сказати, чи заробила вона. Але не скажуть, скільки було під ризиком, чи вийшла вона там, де планувала, і чому сталися погані угоди. Ці відповіді — в інших полях.

Журнал окупається після багатьох угод, коли ти починаєш ставити про них питання. Кожне поле існує, бо відповідає на одне з таких питань.

• stop і size: скільки насправді було під ризиком? Саме тут видно завеликі угоди.
• fees: скільки коштувала сама торгівля? Витрати з модуля 1 тихо накопичуються на багатьох дрібних угодах.
• target або вихід за часом: чи був вихід там, де планувалося?
• plan_followed: мої збитки — від плану чи від його порушень?
• note: що відбувалося, коли план порушено: після збитку, від утоми, від злості?

Два останні — найцінніші, і саме їх новачки пропускають. Без них збитковий місяць виглядає як «план не працює», хоча журнал міг би показати, що угоди за планом були в порядку, а шкоди завдали дві імпульсивні угоди.

Поле, про яке ти ніколи не поставиш питання, можна прибрати; питання, на яке немає відповіді, означає, що поля бракує.

Читання журналу починається з підсумку, а потім іде глибше. Приклад журналу — з демо-рахунку 10 000 із планом ризику 1 %: 100 доларів до стопу, вихід на цілі, на стопі або через 3 дні і 2,00 комісії за вхід і вихід.

Його 8 результатів після комісії: 198 − 102 + 48 − 252 − 102 + 198 + 148 − 62 = +74. Комісії, 8 × 2,00 = 16, уже всередині цього числа.

Питання Nora — «отже, план працює?» Вісім угод цього не скажуть. Менше ніж 30 угод — замало, щоб оцінити план у будь-який бік; це правило про кількість угод із модуля 4, а детальніше його розглядає урок «Серія збитків — це нормально» (модуль 8). +74 чи −74 за 8 угод цілком у межах везіння.

Тож підсумок — це початок аудиту, а не кінець. Корисне — нижче: які угоди заробили, які втратили і чи дотримувалися збиткові угоди плану.

Після підсумку шукай рядки, де plan_followed — «no». У прикладі журналу такий один: угода 4 на Bluefin Energy.

Спершу ризик. План ризикує 100 доларами до стопу. Угода 4: вхід 39,00, стоп 37,00, розмір 100, тож (39,00 − 37,00) × 100 = 200 під ризиком — 2 % рахунку і вдвічі більше за план. Розмір не порахували з ризику і стопу, як в уроці «Розмір позиції з ризику і стопу» (модуль 3), а подвоїли.

Потім вихід. Ціна впала нижче 37,00, стоп пересунули, і угода закрилася на 36,50: (39,00 − 36,50) × 100 + 2,00 комісії = збиток 252, у два з половиною рази більший за заплановані 100.

Нарешті нотатка: «angry after trade 2; doubled size; moved the stop» — злість після угоди 2, подвоєний розмір, пересунутий стоп. Угода 2 щойно втратила 102. Журнал в одному рядку зафіксував настрій, завеликий розмір і пересунутий стоп, які пам'ять згладила б до «невдалої угоди».

Найкорисніший поділ будь-якого журналу — угоди за планом проти порушень. У прикладі 7 угод за планом дали 198 − 102 + 48 − 102 + 198 + 148 − 62 = +326 після комісії. Одна угода з порушенням втратила 252.

Тож одна імпульсивна угода стерла приблизно три чверті всього, що заробили інші сім (252 ÷ 326 ≈ 0,77), і перетворила +326 на +74.

Цей поділ змінює те, що каже журнал. Підсумок +74 підштовхує до питання «чи працює план?», на яке 8 угод не відповідають. Поділ відповідає на питання, на яке вони відповісти можуть: де витікають гроші? Тут витік — не план. Це подвоєний розмір і пересунутий стоп після збитку.

Той самий поділ працює на будь-якому журналі будь-якої довжини. Порахуй угоди за планом і порушення окремо; якщо порушення коштують більше, ніж заробляє план, виправляй рутину, перш ніж чіпати правила.

Журнал на 8 угод закороткий для одних питань і достатній для інших.

Він не може сказати, чи план заробляє, чи інструмент добрий або поганий, яка у тебе насправді частка виграшів. Для цього потрібно щонайменше 30 угод, і навіть тоді відповідь — із сумнівом.

Він може сказати те, що не потребує статистики: скільки коштувало одне порушення плану, що йому передувало, чи відповідав розмір ризику, чи стояли стопи там, де їх записали. Один рядок із plan_followed «no» і нотаткою на кшталт «злість після угоди 2» — це знахідка вже першого дня.

Тому журнал починається з першої ж угоди на демо-рахунку, а не «коли набереться даних». Проблеми з рутиною з'являються рано і коштують найбільше, якщо їх не помітити.

Як це складається докупи: практика будує рутину, малий старт перевіряє її реальними грошима, а журнал чесно фіксує і те, і те. Наступний урок-кейс садовить тебе у крісло аудитора: довший журнал, де витік треба знайти самостійно.