Перейти до змісту
Увійти
← Глосарій

поведінковий розрив (behavior gap)

Також називають: поведінкового розриву

Різниця між дохідністю фонду і середньою дохідністю, яку реально отримали його інвестори, через те, коли вони купували й продавали.

Поведінковий розрив (behavior gap) — це різниця між дохідністю фонду і дохідністю, яку реально отримали його інвестори. Дохідність фонду рахують так, ніби хтось купив на початку й тримав до кінця (дохідність, зважена за часом). Реальні люди докладають гроші, знімають їх і перекладають, тож їхній власний результат (дохідність, зважена за грошима) залежить від того, коли саме їхні гроші були у фонді. Якщо купувати після зростання і продавати після падіння, виходить менше, ніж заробив сам фонд.

Розрив — не комісія і не видно його в жодній виписці, тому його легко не помітити. Він виникає зі звичайних реакцій: продати під час просадки, чекати, поки «все заспокоїться», щоб купити назад, перекласти гроші в те, що найбільше зросло останнім часом. Кілька таких кроків за один поганий рік можуть коштувати більше, ніж десятиліття комісій фонду.

Для інвестиційного продукту поведінковий розрив — це метрика дизайну: застосунок може його зменшити автоматичними щомісячними внесками, письмовим планом і меншою кількістю закликів діяти під час падіння. Для людини, яка інвестує сама, ту саму роль виконує просте правило, ухвалене заздалегідь.

Приклад

У закритій беті Zapas 200 користувачів тримали той самий вигаданий світовий фонд протягом одного нестабільного року. Фонд дав 8,7% (зважено за часом), із падінням на 22% по дорозі; середній користувач отримав 6,0% (зважено за грошима). Це поведінковий розрив 2,7 відсоткового пункта.

52 користувачі, які продали під час падіння, отримали в середньому −6,8%, а ті, хто залишився, — 10,5%. Загалом по групі вибір моменту для внесків і продажів коштував близько 85 000 дол. порівняно з тим, якби всі просто тримали. Дані синтетичні, приклад лише навчальний.

Типові помилки

  • Порівнювати свій результат із дохідністю фонду, не враховуючи, коли ви докладали гроші.
  • Вважати розрив невезінням, а не наслідком рішень про купівлю й продаж.
  • Продати під час падіння й чекати «ясності», щоб купити назад.
  • Оцінювати інвестиційний застосунок лише за дохідністю фондів і не дивитися, скільки реально заробляють користувачі.

Вивчити в курсі